Опис досвіду

         Розвиток науки і техніки, призводить до змін в структурі трудової діяльності різних видів праці. Сучасному працівнику потрібен високий рівень розвитку розумових сил, гнучкість розуму, вміння адаптуватись до нового. В структурі розумової праці – помітне збільшення елемента творчої праці, розвиток винахідництва, творчого підходу до вирішення непередбачуваних ситуацій та проблем. І це все підвищує вимоги до рівня та якості освіти. Потрібно виховати людину творчої, шукаючої думки – мислячу людину, а не людину – автомата, бо тільки мисляча людина потрібна скрізь. Тому зміст навчання у загальноосвітньому навчальному закладі полягає в тому, щоб розвинути здібності учнів, примусити працювати їх розум.

Зважаючи на актуальність проблеми, мною була сформульована тема дослідження, над яким  працювала: «Розвиток творчих здібностей учнів  на уроках світової літератури».

Практичне значення цього дослідження бачу у безпосередньому застосуванні  під час навчання літератури у середній школі, а також у корекції методичного процесу.

Основна ідея –  віднайти, сформулювати, сформувати, систематизувати такі методи та засоби навчання, за допомогою яких, можна було б  розвинути творчу особистість, творче «я» кожного школяра.

Не перша торкаюсь цієї проблеми. Їй присвячені роботи багатьох вчителів-методистів, наприклад, Є.М.Ільїної, Б.З. Вульфової, М.І. Кудряшової, Л.Фурсової.

Погоджуюсь із думкою, що художнє слово виконує різнобічний вплив на учня. Узагальнюючи свій досвід, зробила такі висновки:

·        учитель мусить сам творчо розмірковувати, позаяк у творчого вчителя – творчий учень;

·        одним із основних завдань  вчителя-словесника є вироблення в учнів власного літературного смаку;

·        результативнішою у роботі є формула «автор – школяр - учитель», ніж – «автор – учитель - школяр».

Школа була і буде храмом науки, де формують особистостей, закладають певні знання, уміння, навички. Зараз  вчитель не є основним джерелом інформації, як було колись. Завдання сучасного педагога – бути вмілим і знаючим провідником, який допомагає учням вибрати правильний шлях, навчає вибирати з потоку інформації тільки цінну, яка є для них корисною. Вчителі не дають готову інформацію, а вчать здобувати її власною працею. Таким  чином  школярі навчаються мислити, аналізувати, синтезувати набуті раніше знання, що є важливими і вагомими навиками для будь-якого професіонала та творчої особистості.

Аби зростити творчого учня використовую систему творчих завдань. Вони вчать дітей мислити, висловлювати власні думки та позиції, долати нетрадиційні, нестандартні перешкоди.

Так у п’ятому класі школярі складають власні казки, які потім систематизовую у збірку «Заглядає у віконце чарівниця-казка». П’ятикласники малюють ілюстрації до казок. Створюють малюнки-символи (Герда – це троянда, Снігова Королева - сніжинка ). Уява  також сприяє розвиткові мислення і сприймання художнього слова. Тому діти з радістю малюють трон Снігової Королеви, складають  казку-навпаки, яка називається «Королева Спеки». Школярі переказують казки від імені того чи іншого героя. Пишуть листи до улюблених персонажів. Вони складають «ситуативні моделі»: «Діалог між Попелюшкою та Принцесою з казки «Дванадцять місяців», «Зустріч Пані Метелиці та Снігової Королеви».

Шестикласники залюбки складають  власний міф про створення світу; тринадцятий подвиг Геракла. Важливою деталлю уроку світової літератури є  елемент інсценізації. Тому учні 6 класу інсценізують байки. При вивченні теми: «Переродження Скруджа як наслідок осмислення свого життя», школярі складають схему переродження Скруджа за допомогою слова і кольору.

Школярі 7, 8, 9 класів складають сенкани, власні кросворди, беруть участь у рольових іграх (журналіст - автор), готують індивідуальні повідомлення про письменника чи поета. Вони вчаться бути тактовними та толерантними у дискусіях ( 8 клас - «Дон Кіхот –безумець? Мрійник? Борець за справедливість?», 7клас - «Чи можна виправдати зраду коханням?»). На уроках використовую ігри, вікторини, літературні диктанти, які ще й заохочують до читання.

Поряд з традиційними формами навчання присутні ще й елементи нетрадиційного навчання. Це і метод ПРЕС, «займи позицію», «асоціативний кущ», «коло ідей», робота в парах. Учні беруть участь в уроках-іграх, уроках-подорожах, уроках-портретах. Щоб краще засвоївся програмовий матеріал, поєдную літературу з живописом, історією, географією.

Хочу окремо зупинитись на ще одній важливій вісі творчого навчання – це проблемний метод. Як показує мій досвід,  проблемний метод стимулює до навчання навіть школярів із низьким рівнем знань.

Елементами проблемності на уроках може бути: епіграф до уроку, проблемне запитання, створення проблемної ситуації, тема уроку. Подаю перелік проблемних запитань, які можна розглянути впродовж навчального року у класах:

Твір, автор	Проблемні запитання
Ш. Перро «Попелюшка»	Попелюшка стала принцесою завдяки своїй зовнішній красі чи завдяки рисам характеру, манерам поведінки?
Г.К. Андерсен «Снігова королева»	Снігова королева – просто самотня жінка , якій бракує спілкування чи зла і жорстока людина?
Міфи про Геракла	Геракл перемагав тільки тому, що він напівбог чи завдяки рисам героя?
А.Чехов «Хамелеон»	Юрба людей співчуває Хрюкіну чи сміється з нього? Як пояснити таку поведінку?
Й.В.Гете «Вільшаний король»	Видіння хлопця – хворобливе марення чи боротьба життя зі смертю?
О. Пушкін «Пісня про віщого Олега»	Чи можемо ми керувати своєю долею, чи вона – це явище неминуче?
Р.Л. Стівенсон «Вересковий мед»	Вибравши для сина смерть, батько жаліє його чинить жорстоко?
М.Гоголь «Тарас Бульба»	Причина зради Андрія – сила кохання чи, можливо, слабкість характеру?
В.Шекспір «Ромео і Джульєтта»	Закоханість Ромео і Джульєтти переросла б у справжнє кохання чи згасла би?
В.Шекспір «Гамлет»	Гамлет – мстивець чи шукач істини?
П. Кальдерон «Життя – це сон»	Життя – це сон чи реальність?
Ж.Б. Мольєр «Міщанин - шляхтич»	Комедія повинна розважати людей чи виправляти їх?
Ж.Б.Мольєр «Міщанин - шляхтич»	Що визначає місце людини в суспільстві?
Вольтер «Простак»	Який світогляд є для вас ближчим: світогляд «природної людини» чи цивілізованого європейця?
Й. Ф. Гете «Фауст»	У чому сенс буття людини?

Однією з проблем, з якими стикаюся, є розгляд твору крізь призму теорії літератури.

На  своїх уроках пригадую слова Лессінга: «Сперечайтеся, помиляйтеся, але, Бога ради, розмірковуйте, і хоча криво, та зате самі».

Література переконує школярів, що життя різноманітне, і навіть у сучасному  жорстокому світі є повинне бути місце для добра, любові, світла.